Нікого і нічого – тільки тиша.
Не мало й не багато – всього ніч.
Я знов сама-одна, як і раніше,
Лиш спогади надходять зусебіч.
Кому я зможу щиро розказати,
Що зараз відбувається в мені?
Кого хвилює біль моя і втрата?
Моїх подруг? Батьків? Напевно ні.
У просторі безмежному нічному
Я в вакуумі німої самоти.
Коли і як я опинилась в ньому?
В ту мить, коли мене покинув ти.
Я сльози у минулому залишу.
Мені потрібна лиш єдина річ:
Нікого і нічого – тільки тиша,
Не мало й не багато – всього ніч.