- Світлі вірші - https://svitli.com -

Сію зерна

Приходжу на урок і сію зерна
В надії на майбутній урожай.
Якась зернинка впаде поміж терня,
Зернинко, і між терням проростай!

Якась зернинка впаде в ситу ниву,
Заколоситься, щоб принести плід.
Тоді для мене прийде мить щаслива,
Бо бачу, що трудилася як слід.

Приходжу на урок помежи діти
І часто бачу стільки перешкод!
За 45 хвилин як їх навчити
Любити рідну мову і народ?

На це потрібно працювати роки!
Розкажу трохи це, а трохи те,
Кидаю зернятко на лан широкий,
Ану ж воно із часом проросте?

Приходжу на урок і сію слово,
Хай щире слово проросте в серцях.
Учіться розрізняти: це – полова,
Учіться не зійти на хибний шлях.

Приходжу на урок і що виходить?
Здається часом – врожаю нема…
Ти сієш-сієш, а воно не сходить,
Невже тут я це билася дарма?

Та досвід нам показує життєвий,
Що тут нема трагедії й біди,
Бо результат приходить не миттєвий,
Не завжди зразу бачимо плоди.

Якщо колись в дитячі щирі душі
З любов’ю добрі сіялись слова,
Вони зійдуть, вони ще їм послужать
І з часом ми побачимо жнива.