Не дивись на мене так. Не треба.
Я цілком звичайна, я земна.
Просто срібний місяць світить з неба,
Просто ніч погожа і ясна.
Озирнись навколо – от де диво!
Все цвіте, буяє, хоч куди.
Це таки по-справжньому красиво,
Я ж сьогодні та, що і завжди.
І не варто було би шукати
Щось таке, чого в мені нема
Мушу я тебе розчарувати:
Я цілком звичайна. Я земна.
За самооцінку ставлю “відмінно”
“Бо достойний не той, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь!”
(2Коринтян 10:18)