Щастя упало краплею
В чисте озерце сліз,
Щойно зів’ялі проліски
Хилять голівки вниз.
Щоб заглушити вдалося
Правду гірку і суть,
Щойно настане темрява
Піду куди-небудь.
Щебет душі замріяний
В віршах своїх втоплю.
Щиро тобі признаюся –
Я тебе ще люблю.