Ви чуєте, як дощ шумить краплинами?
Як дзвони кличуть на молитву в храм
Ви відчуваєте себе щасливими,
Що звуки світу всі доступні вам?
Прислухайтесь, мелодія чарує,
Навколо спів пташиний, срібний сміх.
А поруч ті, хто звуків цих не чує,
Лиш серцем прислухається до них.
Вони не за стіною в цьому світі
А близько, лиш на відстані руки.
Вони розумні і талановиті,
У них свої бажання і думки.
Сміються, плачуть і переживають,
Шукають місце в світі між людьми,
Нераз в житті багато досягать
І більшими зусиллями, ніж ми.
Здавалося б: ну як їм подолати
Ці прірви та безодні мовчазні?
Але вони навчилися співати,
Які сердечні часто в них пісні!
Любов не можна бачити чи чути,
Не можна чути щире співчуття,
Та серцем можна глибоко відчути
Всі звуки, барви і красу життя!
А ми, що чуєм звуки цього світу,
Сприймаєм часто як належне все –
Багато можем дечого навчитись
Від тих, хто музику в душі несе.