Депутат

Ще поки добрий мій знайомий
Не був народний депутат,
Він співрозмовник був чудовий,
Для всіх – товариш, друг і брат.
Мене ця зміна, ця дволикість
Тепер обурює стократ.
Для всіх тепер він – їх Величність,
Лиш для начальства панібрат.
Забув із нами розмовляти,
Вітатися до всіх забув,
Почав знайомих обминати
І зовсім став не той що був.
Чи ставі він кращим чоловіком?
Чи розумнішим раптом став?
Чому себе вважа великим,
Адже раніше не вважав?!
Він той самий, але пихатий!
Він зверхній, але той самий!
Шановний пане депутате,
Не вічний строк обрання твій.
А як збираєшся ти жити
Й надалі потім між людьми?
Ти б мав народові служити,
Але ж народ – це ми…