Як прокинешся вранці,
Бачиш сонце і небо –
Дякуй Богу Він чує.
Небо близько від тебе.
Прокидаються діти
І щебечуть по хаті.
Дякуй Богу щомиті,
Наші дні того варті.
Не спіши швидко жити.
Ліпше правило взяти
Кожну мить полюбити,
Кожен день пам’ятати.
Добрих слів трохи більше,
Менше слухати шуму.
Більше часу для щастя,
Менше місця для суму.
Просто взяти за руку,
Просто казку читати,
Вміти дати пораду
І не так поспішати.
Ще узяти за звичку
В тиждень хоч би годину
Перше місце не справам,
А батькам, дочці, сину.
Наші справи минучі,
Наші рідні цінніші.
В них слова найщиріші
І серця найтепліші.
Ти є світла людина,
Не впускай в серце суму.
Маєш дочку і сина,
Не вслухайся до шуму.
А як спати лягаєш,
Бачиш зоряне небо –
Дякуй Богу. Він чує.
Небо близько від тебе.
Весна ввірвалася шаленими вітрами
Із оберемком перших квітів запашних
Ми вас вітаємо, кохані наші мами
Бажаєм успіхів великих і малих.
Бажаєм радості і посмішок багато,
Щоб настрій сонячний, а на душі тепло.
Щоб в серці світло так було, неначе свято,
А смутку темного ніколи не було.
Весна підкралася до міста непомітно
Букет підсніжників вмостила на столі.
Відразу стало свіжо і якось погідно
Від сонця теплого, від чорної ріллі.
Весна у пролісках, в прикрашених вітринах,
У неба клаптику, що чистий як сльоза.
В вітрах пахучих і у дощику краплинах,
В пташинім щебеті, у радісних очах.
Весна в серцях. Від неї хочеться співати.
Усі пташки зчинили щебіт голосний,
Тож любі мами, ми вас хочем привітати
Зі святом ніжності, жіночності, весни!
Мама Люба враз змінила
Все моє життя,
Коли сина народила
Старше те дитя.
Як ростила, що навчила –
Справа не моя,
Але з сином я щаслива
Мамі вдячна я.
Кажуть, мамина молитва
Тепла і міцна
Може вийняти дитину
Із морського дна.
Ми у Бога є щасливі
Адже кожен раз
Мама Люба серцем щирим
Молиться за нас.
Кажуть, жінка з чоловіком
Увійшли в завіт.
Але я собі придбала
Зовсім інший світ.
Чоловік – це половина,
Але вже роки
В мене ще одна родина,
Ще одні батьки.
Я, звичайно, тішусь дуже,
Адже бачу я,
Що сердечна, небайдужа
Нова ця сім’я.
А за старшого, за сина,
Що найкращий він,
Мамі любі дяка щира
І низький уклін.
Сійся-родися жито, пшениця,
Щоби була на столі паляниця.
Сійся-родися слово ласкаве,
З нього хай виростуть корисні справи.
Сійся-родися, сонцем світися,
Доброю долею заколосися.