Ми часто кажемо, що Бога знаємо,
Бо молитовники товсті читаємо.
Бо в церкву ходимо, псалми співаємо,
Тому набожними себе вважаємо.
Та часом Господа ми ображаємо,
Якщо ми заздримо чи обмовляємо,
Якщо невдячні ми і нарікаємо,
Брехню говоримо, хоч правду знаємо.
Якщо ж ми кажемо, що Бога знаємо –
Відповідальність немалу приймаємо.
Святе Письмо не просто так читаємо,
Живем по ньому, істини шукаємо.
Ми часто кажемо, що Бога знаємио,
А Бог говорить: “Я не знаю вас.”
Усі недоліки свої ховаємо,
А Бог судитиме, як прийде час.
Ми довго молимось, про щось благаємо,
До Бога кличемо, а все дарма…
А Бог не чує нас, хоч ми волаємо,
Бо братолюбія у нас нема.
Бо Бог не в піжмурки із нами грається,
Настане день, коли Він в нас спитається:
Ми християнами себе вважаємо,
Який же приклад іншим залишаємо?