Дівчата, мої однолітки
Міняють чоловіків.
І сходяться, і розходяться,
І шлюб беруть, і розводяться.
Так, ніби не буде вічності,
Не буде останніх днів.

Живуть у гріху з коханцями,
У душах розвели бруд.
Горілкою, пивом, танцями,
Розпустою, глумом, п’янками
Втішаються – розважаються,
Немов так і слід, живуть.

Звертаю увагу – кривляться,
Що погляди в мене старі.
Чужих їхні діти звуть татками,
На рідного батька – з матами.
Так, ніби Господь не дивиться,
Так, ніби вони праві.

А серце у мене кривавиться.
Дівчата, розвід – це гріх!!
Хай вас цілий світ підтримає,
Хіба ж це від прірви стримає?
Та ж з вами Господь не бавиться!
Він буде судити всіх.

Дівчата, я не засуджую!
Суддя в нас усіх один…
Я хочу вам вічної радості,
Одного кохання до старості,
Щоб жили в любові й вірності
Побільше щасливих родин.