Із чого це вітання розпочати?
Ось Ти стоїш на відстані руки.
Ми не були знайомі, як дівчата,
Ми стали вже дружити, як жінки.
І кожна на руках з маленьким сином,
І кожна щось чекала від життя…
Ми говорили про безсонні ночі
І колисали дороге дитя.
Безсонні ночі… Ті безсонні ночі,
Їх так багато випало в житті.
Я від душі бажаю, дуже хочу,
Щоб в Тебе дні настали золоті.
Хай буде легко, радісно і світло,
В минулому залишиться печаль.
Втішайся дітьми, друзями і світом
І кожен ранок вдячно зустрічай.
***
Це така офіційна частина,
Столи багаті, дорога родина.
А якщо по-правді, а якщо серйозно,
То роки – це цифра неймовірна просто.
А в душі ще й досі дівчинка живе,
Яка цукерку хоче і платтячко нове.
Якій обридла кухня, робота, всі ці штучки,
Ви принесіть їй торта, візьміть її на ручки.
Оця помпезна цифра, ну як її збагнути?
Оці дорослі діти – хіба це може бути?
Недавно ще 16, недавно ще дитинство,
А в паспорті ці дати, то це, пробачте, свинство.
Наталі я сьогодні подякувати хочу,
Їй можна подзвонити хоч навіть серед ночі.
І як би на роботі весь тиждень не крутилась,
Що зайнята не скаже, не скаже, що втомилась.
Провідає в лікарні і принесе вам їсти,
Всіх вислухати вміє, щось добре розповісти.
Вона позичить гроші, вона побавить діти,
Якщо немає сонця – вона піде засвітить.
Таких людей на світі є зовсім небагато,
Тому сьогодні справді нам є що святкувати.
Я дякую Наталі за наші всі розмови,
За кожну чашку чаю, за кожне добре слово.
А Бог на небі бачить і все у книгу пише,
Пильнує над Тобою, ніколи не залишить.
Хай буде повна чаша, ростуть хороші діти,
Життя складеться добре на многі-многі літа.