Усе дарма. Жорстокий сміх
Уже не вразить серця
Й шукати стежечку назад
Уже не доведеться.
Залиш собі всю біль образ
І все розчарування,
А я на згадку залишу
Надію і кохання.
А ще зостанеться журба,
Та нам її не треба
Холодна велич і краса
Замріяного неба.
Постелиться чарівний сон
Туманом срібно-білим,
А жменьку спогадів на двох
Ми порівну поділим.