Дякую Тобі, мій Боже, мій ласкавий Тату,
Що так часто Ти приходиш в цю малу кімнату
Щоб мою почути сповідь, щоб гріхи прощати,
Щоб подати мудрість слово нам Твоє вивчати.

Дякую Тобі, мій Боже! В світі цім жорстокім
Ти до мене близько-близько. Я не одинока.
Людський суд терпіти мушу – все ж я не самотня.
Наповняє мені душу благодать Господня.

Дякую Тобі, мій Боже, що мене Ти любиш
І що строго й справедливо Ти мене не судиш.
Якби Божа справедливість на мені звершилась –
Після мене тільки б купка попелу лишилась.

Дякую Тобі, мій Боже, за дар благодаті,
Що так часто відчуваю Тебе в цій кімнаті.
Ти прийди до мого серця, там живи свобідно,
Все розстав в житті моєму, як тобі потрібно.

Викинь з мене все погане, що Тобі немило,
Щоб Тебе не ображала, щоб я свято жила.
Вирівняй мої дороги, щоби не петляли,
Завітай в серця найближчих, щоб Тебе шукали.

Вчи мене, за що молитись і чого бажати.
Прославляю Тебе, Боже, мій безцінний Тату!