На мене знову йдуть полки,
Що наїжачились багнетами.
В душі тривога все росте,
Хоч як її не проганяй.

Куди, куди мені втекти
Перед ворожими тенетами?
Ти, Господи, мене закрий
В руці мене Своїй сховай.

Куди, до кого я піду
Як серце кров’ю обливається?
Коли тону у ріках сліз
І покидають рештки сил?

Ти, Господи, мене спаси.
Я бачу: Брама відкривається,
Виходить з сяйва і краси
Мені назустріч Божий Син.

Але війна – моя вона
І в битві цій стояти мушу я.
І сотні ран від сотні стріл
Печуть сильніше від вогню.

Ти, Господи, мене зціли.
Хай в боротьбі врятую душу я.
Не залишай мене й на мить,
Адже сама я не встою.

Озброй мене до боротьби,
Дай щит і меч, хай захищаюся.
Тремтяче серце укріпи,
Додай у душу нових сил.

І духів темряви й злоби
Тоді я більше не злякаюся
І зникне ворог, бо мені
Назустріч вийшов Божий Син.