Автор: Юляся

Прогноз

Погода сьогодні травнева,
Погода сьогодні чудова.
В цей день ми вінчались в церкві,
В цей день нам дзвонили дзвони.

Ми склали свою присягу,
Що будем довіку разом,
Що спробуєм так любити,
Щоб не охолонути з часом.

Я досі тобою радію,
Я дуже без тебе скучаю.
Я знаю, це щось особливе,
Це ти особливий. Я знаю.

Погода сьогодні травнева,
Але обіцяють – з грозою.
Гроза, вона часом буває,
Гроза, вона швидко минає,
Аби не між мною й тобою.

В житті передали – сонце,
Кохання і розуміння,
На серці – весна й потепління
В житті передали – сонце.

Щастя

Оце і є, напевно, щастя,
Усі ті наші дні і ночі.
Ти повертаєшся з роботи,
А у дітей щасливі очі.

Коли ми разом йдем до храму
І вдвох нам затишно й несумно.
Коли нема нудьги в стосунках,
У домі весело і шумно.

І нам нічого не бракує,
Усе в нас є, чого ще треба?
Бо для життя є рідні люди,
Для вічності – безкрає небо.

Та ще й будується будинок
І сад росте у перспективі.
А ми… а нам і зараз добре,
А ми і в тісноті щасливі.

І хай так буде, хай так буде,
Щоб ми і далі так любили,
Щоб цих стосунків особливих
У буднях ми не розгубили.

Щоб ми збирались вечорами
І спільно дякували Богу
За всі ті наші дні і ночі,
За разом пройдені дороги.

Бо це і є, напевно, щастя,
Що ми один одного маєм,
А ті роки, які минають,
Вони нічого не міняють.

Разом

Ми з ним разом пройшли крізь таку далину,
А він любить мене і веселу, й сумну.
Роздратовану любить і втомлену теж.
Де ще принца такого сьогодні знайдеш?

Щоб любив мою душу і бачив красу,
Щоб до 30 не дав обрізати косу,
Щоби вгадував настрій, думки мої знав,
Що недоліки бачить – і виду не вдав.

Скажуть: так не буває. Нічого. Нехай –
Я на них не зважаю і ти не зважай.
Це дві долі зійшлись і зробилась одна.
Перед нами з тобою ясна далина.

Пташенята

Два сини, як ясени й донечка мала
У неділю після церкви сіли круг стола.
Той хапає булочку, в того хліб в руці
І щебечуть, чубляться, ніби горобці.

В домі повно галасу, аж шибки дзвенять.
З татом ми дивуємось з наших пташенят.
І коли це виросли? Ще ж малі були…
Дні за днями злинули, але як, коли?

Спробуй придивитися як минає час
Ми – дорослі, зайняті, стільки справ у нас.
З-посеред обов’язків і поміж занять
Ледве час знаходимо ми на пташенят.

Треба ними тішитись бо настане час
І на волю випурхнуть діточки від нас
Помандрують радісно підкорять світи.
Будемо молитися, щоб їм легко йти.

Будем хвилюватися як усі батьки.
Ними б навтішатися, поки малюки…
Поки ще окріпнуть в них крильця молоді
У любові, в радості, в батьківськім гнізді.

Після виборів

От і вибори пройшли, люди всі радіють.
Скоро краще заживем – всі це розуміють.
Підрахують голоси, ухвалять ухвали
І прийдуть нові часи так як обіцяли.

Хто раніше дулю мав – поживе зі смаком:
Дуля буде не пісна, дуля буде з маком.
В кого пенсія мала, пільга чи зарплата –
Тому акція нова чим багата хата:

Довідок збери мішок, ксерокопій пачку
І три гривні, або п’ять матимеш подачку.
Хто багато діточок виростив на славу,
Їм майбутнє золоте буде від держави.

Років десь за 50, якщо не раніше.
Вийдем з кризи, заживем незрівнянно ліпше.
Поки що чекай, мовчи, і не потикася.
Ти до обранців нових дурно не чіпайся.

Новий мер чи депутат хай вітчизні служить,
Він корупцію тепер голіруч задушить.
Дай же Боже нам усім до тих днів дожити,
Коли перестане власть красти і дурити.

Бо якщо народ собі хліба не заробить,
То ніхто чужий його багатшим не зробить.
І якщо горбом собі запрацюєш спадок,
То на нього в той же день накладуть податок.

Не робитимеш як віл – гривню не здобудеш.
Обіцянками з TV ситий ти не будеш.
От і вибори пройшли. Що тут говорити?
Запрягайся і працюй якщо хочеш жити.