Різдво і коляда. Воз’єднання сердець.
Святковий настрій і мороз на шибках.
У цей великий день наш Бог і наш Творець
Нам посилає радість і потіху.
Приходить Божий син
Беззахисним дитям,
Щоби свою явити перемогу.
Нехай керує Він
Завжди твоїм життям,
На правильну спрямовує дорогу.
Різдво і коляда. Воз’єднання сердець.
В цей день хай світ спокуси відкидає.
Приходить в світ Добро.
Та це ще не кінець.
Вузький бо шлях, який веде до Раю.
Різдво і коляда
Я запитаю
І я піду і запитаю в Бога:
– Ти знаєш все, що на душі лежить.
Ти, Боже, можеш все, а я – нічого.
Скажи, мій Боже, що мені робить?
Піти у світ? А він такий широкий!
У ньому хижі люди, злі стежки…
Якщо іти своїм непевним кроком,
То можна заблудитися-таки.
Залишитися? Але з ким? Для чого?
Як заспокоїть серце, що щемить?
І я піду і запитаю в Бога:
– Скажи, мій Боже, що мені робить?
Так неймовірно швидко час біжить
Так неймовірно швидко час біжить.
Розчарування, злети і падіння,
Забуте слово і велика мить
Розкаяння, спасіння і прозріння.
Нам випаде багато пережить –
Не тільки радості, але й терпіння.
Та прийде потім вирішальна мить,
Усім своя: розп’яття або вознесіння
Чим є життя?
Чим є життя? Стежиною до Бога.
Сплетінням кривд, надій, добра і зла.
Хоч для людини це важка дорога,
Щаслива та, що гідно все пройшла.
А хто зіб’ється із дороги правди
І заблукає невідомо де,
Як не петлятиме стежками – завжди
На схилі шляху в небуття зійде.
Та так вже, певно, створена людина
(І це стосується також і нас),
Що зла й підступності лиха стежина
Її до себе вабить повсякчас.
Чим є життя? Для когось лиш бажанням
Прожити легко і без перешкод,
Для іншого – важким випробуванням,
Або суцільним пошуком пригод.
В майбутнє кожен дивиться з чеканням,
Та поки ми від долі чуда ждем,
Задуматися варто над питанням:
Як ми живемо і куди ми йдем?