Раз побачити – і чекати.
Раз відчути – і пам’ятати.
Раз повірити – і сподіватись.
І старатись не розчаруватись.
Раз побачити – і чекати
Лісовий букет
Розкішні кошики троянд,
Тонкі лілеї, фантастичні кали
Букетами яскравими горять,
Голівки злегка посхиляли.
Але ніякі квіти на землі,
Хоч як би люди їх не називали,
Такі не будуть серцю дорогі,
Як лісовий букет зів’ялий.
Важлива не ціна – важлива мить.
Важливий не дарунок, а людина
І щось залишиться у серці жить,
Як весняна рослина.
Твоя
Я твоєю стану
Зовсім-зовсім скоро,
Хоч насправді стала
Вже давно твоєю,
Щоб завжди ділитись
Радістю і горем,
У одне з’єднатись,
Тілом і душею.
Просто бути разом.
Щоб здійснились мрії.
Затишок створити
Золотим озерцем.
У душі щоб жила
Віра і надія,
І маленьке щастя
Те, що десь під серцем.
Чудо
Я уже не одна!
Осознать это так удивительно.
Это не объяснить
И, наверно, ни с чем не сравнить.
Ощущать себя нужной, любимой
И очень значительной.
И другое значенье у слов
“Ожидать” и “Любить”.
Красивая любовь
У нас с тобой – красивая любовь.
Цветы и праздники, шампанское и розы,
И радость бурная, а иногда и слезы,
И неподдельная большая боль.
Но если мы поссоримся порой,
То разделяемся стеной незримой
И грусть становится невыносимой.
У нас с тобой – жестокая любовь.
Ее я не умею одолеть.
И все бессмысленно, и сердце пусто,
И гаснет разум, но не гаснет чувство,
И жить не стоит -стоит умереть.
Но в вере пребываю я святой,
Настанет день – и мы соединимся,
И раз и навсегда мы убедимся,
У нас с тобой – прекрасная любовь.