Люби мене, як я тебе люблю

Люби мене, як я тебе люблю.
Ревнуй мене, як я тебе ревную.
Наснись мені вночі, коли я сплю
І подзвони, коли одна сумую.

Не треба подарунків і віршів,
Тому що в людях я не це ціную.
Лише люби мене, як я люблю.
Сумуй за мною так, як я сумую.

Люблю тебе за те, що ти такий

Люблю тебе за те, що ти такий
Єдиний, незвичайний, винятковий.
Коханий і безмірно дорогий.
Такий, а не інакший, випадковий.
Люблю тебе за ніжність, за красу,
За мрії, за вірші і за кохання,
За тиху радість і дзвінку сльозу,
За довге і напружене чекання.
За погляд лагідний очей твоїх,
За те, що зараз я цілком щаслива,
Що можу жити в спогадах ясних
І можу мріяти про неможливе.
Люблю тебе за те, що ти один
У мріях поруч завжди і повсюди,
За безліч найщасливіших хвилин,
За все, що було і за все, що буде.

Нікого і нічого – тільки тиша

Нікого і нічого – тільки тиша.
Не мало й не багато – всього ніч.
Я знов сама-одна, як і раніше,
Лиш спогади надходять зусебіч.
Кому я зможу щиро розказати,
Що зараз відбувається в мені?
Кого хвилює біль моя і втрата?
Моїх подруг? Батьків? Напевно ні.
У просторі безмежному нічному
Я в вакуумі німої самоти.
Коли і як я опинилась в ньому?
В ту мить, коли мене покинув ти.
Я сльози у минулому залишу.
Мені потрібна лиш єдина річ:
Нікого і нічого – тільки тиша,
Не мало й не багато – всього ніч.

Пролетели дни недели

Пролетели дни недели
И суббота вновь пришла.
Мы соскучиться успели,
Этой встречи я ждала.
Сотни мыслей: как одеться,
Что при встрече рассказать…
Долго в зеркало смотреться,
Что-то мерить, выбирать.
Хлопотливый этот вечер,
Тут уж некогда мечтать.
Как бы мне на нашу встречу
Невзначай не опоздать.

Затишний вечір

Затишний вечір. У душі моїй
Сьогодні так незвично й неспокійно
І пильний погляд з-під прикритих вій
Спрямований у далечінь постійно.

Не пізно ще. І не приходить сон,
А сумно так чомусь. Ну що робить?
В проваллях темряви нічних вікон
Останній лист осінній шарудить.

Коханий мій, я знаю – ти не спиш
І чимось, певно, зайнятий своїм,
А в мене в домі тиша. Чути лиш,
Як плаче вітер голосом сумним.