Святкуєш день народження сьогодні,
Промови чуєш із усіх кутків,
Багато в серці мрій напередодні,
Чи, може, маєш все, чого хотів?

А що? Давай цей день прикрасим віршем.
Мовчить осіннє небо голубе.
15 літ назад був світ біднішим,
Бо в ньому просто не було тебе.

Тебе з твоїми мріями й жалями,
Із багажем із злетів та падінь,
Тебе, з твоїми добрими руками,
Що стільки корисних зробили діл.

Давай сьогодні просто пригадаєм,
Що в світі ми не просто так живем
І незвичайну роль для всіх зіграєм:
Добро чи зло в чуже життя несем.

Бо кожен з нас існує не окремо,
Оточують нас друзі і батьки,
Ми наші вчинки в їх життя несемо,
Ясні чи темні пишемо рядки.

А ще за кілька років, трохи з часом
(І це відповідальність немала)
Для когось станеш долею і щастям,
І джерелом любові і тепла.

А поки що вітаємо всі щиро,
Бажаєм щастя, радості, добра
І благодаті Божої, і миру,
Щоб доля завжди доброю була.

15 – це багато а чи мало?
Ти спробуй розібратися лишень
15 – у житті лише світанок
Благословляється на новий день.

Але як жити – ні про що не дбати,
Цей час прогайнувати без пуття,
15 років – як же це багато,
Якщо дарма потрачене життя.

Тому сьогодні вже подбати треба
На що потратиш роки молоді,
Трудися тут і скарб збирай на небі,
Світи, неначе вогник в темноті.

Працюй для інших. Не живи для себе.
Ділися хлібом, словом і теплом.
Вмій співчувати -це в житті так треба,
Життєву ниву засівай добром.

Воно тобі сторицею вернеться
І стільки вродить, що лише збирай,
І серце швидше з радості заб’ється,
І радість переллється через край.

А поки все попереду у тебе,
Лише світає, юність настає,
Спішити жити – не спіши, не треба.
Життя – єдине. Цінне. Бо твоє.

Тут стільки слів, що можна загубитись,
Тому нам головне сказати слід:
Це щастя, що зумів ти народитись,
Убогішим без тебе був би світ.